Новини
Оркестр "Граймікс" ДЮЦНВ приєднується до челенджу "Співаємо Червону калину разом".
Діти завзято підтримали ідею створити власний кліп інструментального варіанту пісні "Ой у лузі червона калина", яка стала справжнім гімном визволення та Перемоги України.
З кожним оркестрантом вивчаємо його партію дистанційно, інструментувавши твір саме для нашого колективу.
Ми разом!
Все буде Україна!
Новий сорт тюльпанів вирощено у Нідерландах!
Шановні друзі!
Не дивлячись на те, що в країні триває війна, частина територій захоплена ворогом, а велика кількість громадян стали вимушеним переселенцями ми вважаємо, що мистецтво від цього не повинно страждати, що ми повинні не просто вірити у Перемогу, а й кожен з нас докласти для цього максимум зусиль: хто як може.
Неймовірно важливим фактором у здобутті Перемоги був і залишається моральний стан громадян, а тому ми вирішили, що наш традиційний Міжнародний конкурс «Скадовськ збирає друзів» повинен відбутися за будь-яких обставин. Саме тому не дивлячись на те, що ми й далі знаходимося у окупації, що навколо Херсона тривають запеклі бої і нам не завжди вистачає продуктів, ліків, технічних можливостей ми все же будемо проводити мистецький конкурс.
Цього року ми максимально спростили умови участі та спосіб подачі заявок (все викладено у Положенні). При цьому ми звертаємо увагу на той факт, що Херсон все ж поки що залишається окупованим, а тому ми сьогодні не можемо бути до кінця упевненими, що й далі матимемо стабільні технічні можливості щодо публічного оприлюднення всіх номерів/робіт, які надійдуть на конкурс. Але ми обіцяємо, що всі номери як надійдуть будуть розглянуті членами журі та оцінені, і що кожен учасник обов’язково отримує Диплом.
Сподіваємося, що всі, у кого буть творчі і технічні можливості братимуть участь у конкурсі.
Учасникам ми бажаємо творчої перемоги, а всім нам єдиної Перемоги над ворогом!
З повагою, Валерій Висовень, засновник та директор конкурсу «Скадовськ збирає друзів»
Під час дистанційних занять оркестру "Граймікс" по суботах учні беруть участь в опитуваннях на закріплення теоретичного матеріалу, вивченого за тиждень та продовжують працювати над практичними завданнями.
30 років тому, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила Малий Державний Герб України − один із трьох офіційних символів нашої держави, а у 1996 році його статус був закріплений і в Конституції.
Вітаємо вихованців фольклорного гуртка "Джерельце", керівник Островська О.П., з ІІ місцем у Щорічному обласному (заочному) фольклорному фестивалі-конкурсі мистецтв «Різдвяні канікули» в номінації «Театралізоване дійство з елементами фольклору»!
Нарада представників команд до конкурсу ' Інтелект краєзнавця 2022 р"
Олена Куліш бере участь у семінарі.
Небесна Сотня ― 104 учасники Революції Гідності, які загинули внаслідок обстрілів, які організував режим Януковича, і сутичок з силовиками упродовж 18-20 лютого 2014 року. Це були дні найзапеклішого протистояння, які стали переломним моментом у Революції Гідності.
Леся мала старшого брата Михайла та молодших — Ольгу, Оксану, Миколу та Ізидору Косачів.
Дитячі роки пройшли на Волині: у Новграді-Волинському (1871 — весна 1879), Луцьку (весна 1879 — травень 1882), у селі Колодяжне (з травня 1882), що під Ковелем. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти; влаштовували вечори і домашні концерти. Лариса Косач мала винятково сприятливі обставини для шліфування вродженого мистецького хисту.
На десятий день після народження 23 лютого (7 березня) 1871 року Ларису охрестили в Новград-Волинській Соборній Преображенській церкві, хрещеними стали полковник Степан Васильковський та рідна бабуся дворянка Єлизавета Драгоманова.
Лариса Косач навчилася читати у 4 роки. Леся (одне з сімейних імен Лариси, що стало літературним псевдонімом. Серед інших: Зея, Зеїчка, Зеїсок, Boule vagabonde (фр. Колобок)) та Михайо, яких упродовж життя єднала тривала дружба і в сім'ї називали спільним ім'ям — Мишелосіє. Вони разом навчалися у приватних учителів.
У січні 1876 року Олена Пчілка з Михайлом і Ларисою приїхали до Києва попрощатися з Драгомановим перед його еміграцією і деякий час жили в нього.
на фото Лариса з братом Михайлом 1890 р.
https://www.facebook.com/100040228777134/videos/1072026056704599
Вітають вихованці1 гуртка "Юний художник". 15 лютого - ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ учасників бойових дій на території інших держав. Від щирого серця бажаємо усім світлих, безхмарних днів та благополуччя!
Дистанційні заняття туристів-краєзнавців гуртка "Орелі"
Робота вихованців гуртка "Юний художник"
Другий день семінару - практикуму - це розмаїття буковинських танців, знайомство з творчістю Буковинського ансамблю пісні і танцю та з головним балетмейстером Леонідом Сидорчуком. Коли спілкуються творчі люди, то за часом встежити неможливо. Замість 4 годин спілкування, вийшло майже 6 і продовження сьогодні, 13 лютого, бо часу не вистачило... Дуже цікаво і корисно для мене, як для хореографа.
...Через хворобу (а точніше – через потребу постійного лікування) Леся Українка об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, в Ялті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Критикувала «народництво» і всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі.
Леся Українка разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями мала величезний вплив на розвиток феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи – вільні у своєму виборі, самодостатні, горді і незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах Російської імперії. Друкувалася на сторінках започаткованого в 1887 році жіночого альманаху «Перший вінок», біля витоків якого стояли Наталя Кобринська та Олена Пчілка. Підтримувала емансипацію та жіночі рухи, які виступали за більші можливості для жіночої самореалізації.